| Економіка | Соціум | Довкілля |
|---|---|---|
Економіка природокористування і сталий розвиток, 2020, 8(27): 56-63
УДК: 330.341.4 : 502.11
JEL CLASSIFICATION: Q5, Q57, Q58, R1, R58
DOI: 10.37100/2616-7689/2020/8(27)/8
Хазрат Арджуменд
доктор філософії, постдокторант, старший юрист,
Університет МакГілла (Монреаль, Канада), засновник та президент Інституту Грассрутс
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1367-5333
Юлія Бездушна
К.е.н.,
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4419-2791
ЗНИКАЮЧЕ КОЧОВЕ СКОТАРСТВО: ПОТРЕБА В ПЕРЕБУДОВІ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ ЩОДО ПАСОВИЩ
Анотація: Досліджено, що кочове населення, яке швидко зникає в усьому світі, стикалося з упередженнями стосовно способу життя та симбіозу з пасовищами. Зазначено, що кочовий випас є корисним для біорізноманіття, але сприймається і відстоюється екологами, керівниками у сфері охорони довкілля та політиками як загроза збереженню екосистем. З іншого боку, натуральне скотарство є усталеною стійкою стратегією існування та збереження екосистем на пасовищах. Виявлено, що ціни на окремі найбільш поживні продукти харчування та іншу усталену продукцію кочових скотарів на сучасних ринках низькі. Наведено випадки позиціонування кочових скотарів, зокрема гуцульських вівчарських громад України, як найбільш стійких суспільств на планеті Земля і визначено нагальну потребу реструктуризації популярної парадигми та державної політики щодо пасовищ. Наголошено на неможливості збереження чи захисту пасовищ ізольовано від кочових скотарів. Обґрунтовано, що стійкість корінних скотарських спільнот до мінливого середовища – екологічного, економічного та політичного – має великий потенціал для захисту та збереження ландшафтів пасовищ або пейзажів прибережної зони. Акцентовано увагу на важливості міжнародних та національних основ політики для екології та економіки пасовищ, зміна парадигми та рамок якої сприятиме захисту пасовищ і скотарських громад. У цьому напрямі найбільш плідною визначено міжнародну правову базу, що може координувати національне законодавство і політику у сфері охорони та управління пасовищами. Починати доцільно зі стійкості кочових скотарів до мінливого середовища та їх унікального управління пасовищами, що потребує переорієнтації та перегляду політики і правових рамок держав.
Ключові слова: скотарі, пасовища, огородження, гуцули, луки, мобільність, роздробленість.
Мова статті: Англійська
Список використаних джерел
1. Reid, R.S., Galvin, K.A. & Kruska, R.S. (2008). Global Significance of Extensive Grazing Lands and Pastoral Societies: An Introduction. In K.A. Galvin, R.S. Reid, J.R.H. Behnke & N.T. Hobbs (eds.), Fragmentation in semi-arid and arid landscapes: consequences for human and natural systems, Dordrecht: Springer, 1-24.
2. Neely, C., Bunning, S. & Wilkes, A. (2009). Review of evidence on drylands pastoral systems and climate change – Implications and opportunities for mitigation and adaptation. Land and Water Discussion Paper, Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), Rome.
3. Næss, M.W. (2013). Climate Change, Risk Management and the End of Nomadic Pastoralism. International Journal of Sustainable Development & World Ecology, 20(2):123-133. Also available on Blog: Pastoralism, Climate Change and Policy. Accessed online on 17 March 2017, URL: https://pastoralism-climate-change-policy.com/2013/04/03/climate-change-risk-management-and-the-end-of-nomadic-pastoralism/
4. Moore, R.M. (1970). Australian grasslands. Melbourne: Alexander Bros.
5. Groombridge, B. (ed.) (1992). Global biodiversity: Status of the earth’s living resources. London: Chapman & Hall.
6. Solbrig, O. (1996). The diversity of the savanna ecosystems. In Solbrig, O.T., Medina, E. & Silva, J.F. (eds.), Biodiversity and Savanna Ecosystem Processes, pp.1–30. Berlin: Springer.
7. Blench, R. & Sommer, F. (1999). Understanding Rangeland Biodiversity. London: ODI.
8. Simel, J.O. (2009). Pastoralism and challenges of climate change. Indigenous Affairs, 3-4/09: 30-37.
9. Hesse, C. (2009). Generating Wealth from Environmental Variability: The economics of pastoralism in East Africa’s drylands. Indigenous Affairs, 3-4/09: 14-21.
10. Nori, M., Taylor, M. & Sensi, A. (2008). Browsing on fences: Pastoral land rights, livelihoods and adaptation to climate change. Issue paper, International Institute for Environment and Development, London, UK, p. 29.
11. Dyson-Hudson, R. & Dyson-Hudson, N. (1980). Nomadic Pastoralism. Annual Review of Anthropology, 9: 15-61.
12. Chatty, D. & Sternberg, T. (2015). Climate effects on nomadic pastoralist societies. Forced Migration, May 2015. Accessed online on 17 March 2017, URL: http://www.fmreview.org/climatechange-disasters/chatty-sternberg.html.
13. Spooner, B. (1973). The cultural ecology of pastoral nomads: An Addison-Wesley module in anthropology, no. 45. Reading, Mass.: Addison-Wesley Publishing.
14. Farming Matters (2016). Listening to Pastoralists. Farming Matters, December 2016: 7.
15. McCabe, J.T. (1997). Risk and Uncertainty Among the Maasai of the Ngorongoro Conservation Area in Tanzania: A Case Study in Economic Change. Nomadic Peoples, 1(1): 54-65.
16. Galaty, J. & Johnson, D. (1990). The World of Pastoralism: Herding Systems in Comparative Perspective. New York: Guildford Press.
17. Næss, M.W. (2004). Living With Risk and Uncertainty: The Case of the Nomadic Pastoralists in the Aru Basin, Tibet. Cand. Polit. thesis, Department of Social Anthropology, Faculty of Social Science, University of Tromsø.
18. Roe, E., Huntsinger, L. & Labnow, K. (1998). High reliability pastoralism. Journal of Arid Environments, 39(1): 39-55.
19. UNOCHA (2007). The Future of Pastoralism in Ethiopia. Addis Ababa, Ethiopia: UN OCHA Pastoralist Communication Initiative.
20. Homewood, K. (2009). Disequilibrium dynamics: Transhumance. In Geist, H. (ed.), The Earth’s Changing Land: An Encyclopaedia of land use and land cover change (two volumes). Greenwood, Heinemann: Westport.
21. Reid, R.S., Thornton, P.K. & Kruska, R.L. (2003). Loss and Fragmentation of Habitat for Pastoral people and Wildlife in east Africa: Concepts and issues. International Livestock Research Institute (ILRI), Kenya.
22. Mhangara, P. & Kakembo, V. (2012). An Object-Based Classification and Fragmentation Analysis of Land Use and Cover Change in the Keiskamma Catchment, Eastern Cape, South Africa. World Applied Sciences Journal, 19(7): 1018-1029.
23. FAO (2007). Manual on deforestation, degradation and fragmentation using remote sensing and GIS. Rome: FAO.
24. Herold, M., Liu, X. & Clarke, K.C. (2003). Spatial Metrics and Image Texture for Mapping Urban Land Use. Photogrammetric Engineering and Remote Sensing, 69(9): 991-1001.
25. Turan, S.Ö., Kadogullar, A. & Günlü, A. (2010). Spatial and temporal dynamics of land use pattern response to urbanization in Kastamonu. African Journal of Biotechnology, 9(5): 640-647.
26. Barnes, R.F.W., Barnes, K.L., Alers, M.P.T. & Blom, A. (1991). Man determines the distribution of elephants in the rain forests of northeastern Gabon. African Journal of Ecology, 29: 54-63.
27. Blench, R.M. (1999). Hunter-gatherers, conservation and development: from prejudice to policy reform. Natural Resource Briefing Paper 43, London: Overseas Development Institute.
28. Isaeva, A. & Shigaeva, J. (2017). Soviet Legacy in the Operation of Pasture Governance Institutions in Present-Day Kyrgyzstan. Journal of Alpine Research, 105-1. http://journals.openedition.org/rga/3555.
29. Crewett, W. (2015). Introducing decentralized pasture governance in Kyrgyzstan: Designing implementation rules. Environmental Science & Policy, 53: 215-224. Doi: 10.1016/j.envsci.2014.12.009.
30. Dorre, A. (2015). Promises and realities of community-based pasture management approaches: Observations from Kyrgyzstan. Pastoralism, 5(15): 23-24. Doi: 10.1186/s13570-015-0035-8.
31. Shigaeva, J., Hagerman, S., Zerriffi, H., Hergarten, C., Isaeva, A., Mamadalieva, Z. & Foggin, M. (2016). Decentralizing governance of agropastoral systems in Kyrgyzstan: an assessment of recent pasture reforms. Mountain Research and Development, 36(1): 91-101. Doi: 10.1659/MRD-JOURNAL-D-15-00023.1.
Дата публікації: 2020
Дата он-лайн версії: 2020
УДК: 330.341.4 : 502.11
JEL CLASSIFICATION: Q5, Q57, Q58, R1, R58
DOI: 10.37100/2616-7689/2020/8(27)/8
Хазрат Арджуменд
доктор філософії, постдокторант, старший юрист,
Університет МакГілла (Монреаль, Канада), засновник та президент Інституту Грассрутс
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1367-5333
Юлія Бездушна
К.е.н.,
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4419-2791
ЗНИКАЮЧЕ КОЧОВЕ СКОТАРСТВО: ПОТРЕБА В ПЕРЕБУДОВІ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ ЩОДО ПАСОВИЩ
Анотація: Досліджено, що кочове населення, яке швидко зникає в усьому світі, стикалося з упередженнями стосовно способу життя та симбіозу з пасовищами. Зазначено, що кочовий випас є корисним для біорізноманіття, але сприймається і відстоюється екологами, керівниками у сфері охорони довкілля та політиками як загроза збереженню екосистем. З іншого боку, натуральне скотарство є усталеною стійкою стратегією існування та збереження екосистем на пасовищах. Виявлено, що ціни на окремі найбільш поживні продукти харчування та іншу усталену продукцію кочових скотарів на сучасних ринках низькі. Наведено випадки позиціонування кочових скотарів, зокрема гуцульських вівчарських громад України, як найбільш стійких суспільств на планеті Земля і визначено нагальну потребу реструктуризації популярної парадигми та державної політики щодо пасовищ. Наголошено на неможливості збереження чи захисту пасовищ ізольовано від кочових скотарів. Обґрунтовано, що стійкість корінних скотарських спільнот до мінливого середовища – екологічного, економічного та політичного – має великий потенціал для захисту та збереження ландшафтів пасовищ або пейзажів прибережної зони. Акцентовано увагу на важливості міжнародних та національних основ політики для екології та економіки пасовищ, зміна парадигми та рамок якої сприятиме захисту пасовищ і скотарських громад. У цьому напрямі найбільш плідною визначено міжнародну правову базу, що може координувати національне законодавство і політику у сфері охорони та управління пасовищами. Починати доцільно зі стійкості кочових скотарів до мінливого середовища та їх унікального управління пасовищами, що потребує переорієнтації та перегляду політики і правових рамок держав.
Ключові слова: скотарі, пасовища, огородження, гуцули, луки, мобільність, роздробленість.
Мова статті: Англійська
Список використаних джерел
1. Reid, R.S., Galvin, K.A. & Kruska, R.S. (2008). Global Significance of Extensive Grazing Lands and Pastoral Societies: An Introduction. In K.A. Galvin, R.S. Reid, J.R.H. Behnke & N.T. Hobbs (eds.), Fragmentation in semi-arid and arid landscapes: consequences for human and natural systems, Dordrecht: Springer, 1-24.
2. Neely, C., Bunning, S. & Wilkes, A. (2009). Review of evidence on drylands pastoral systems and climate change – Implications and opportunities for mitigation and adaptation. Land and Water Discussion Paper, Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), Rome.
3. Næss, M.W. (2013). Climate Change, Risk Management and the End of Nomadic Pastoralism. International Journal of Sustainable Development & World Ecology, 20(2):123-133. Also available on Blog: Pastoralism, Climate Change and Policy. Accessed online on 17 March 2017, URL: https://pastoralism-climate-change-policy.com/2013/04/03/climate-change-risk-management-and-the-end-of-nomadic-pastoralism/
4. Moore, R.M. (1970). Australian grasslands. Melbourne: Alexander Bros.
5. Groombridge, B. (ed.) (1992). Global biodiversity: Status of the earth’s living resources. London: Chapman & Hall.
6. Solbrig, O. (1996). The diversity of the savanna ecosystems. In Solbrig, O.T., Medina, E. & Silva, J.F. (eds.), Biodiversity and Savanna Ecosystem Processes, pp.1–30. Berlin: Springer.
7. Blench, R. & Sommer, F. (1999). Understanding Rangeland Biodiversity. London: ODI.
8. Simel, J.O. (2009). Pastoralism and challenges of climate change. Indigenous Affairs, 3-4/09: 30-37.
9. Hesse, C. (2009). Generating Wealth from Environmental Variability: The economics of pastoralism in East Africa’s drylands. Indigenous Affairs, 3-4/09: 14-21.
10. Nori, M., Taylor, M. & Sensi, A. (2008). Browsing on fences: Pastoral land rights, livelihoods and adaptation to climate change. Issue paper, International Institute for Environment and Development, London, UK, p. 29.
11. Dyson-Hudson, R. & Dyson-Hudson, N. (1980). Nomadic Pastoralism. Annual Review of Anthropology, 9: 15-61.
12. Chatty, D. & Sternberg, T. (2015). Climate effects on nomadic pastoralist societies. Forced Migration, May 2015. Accessed online on 17 March 2017, URL: http://www.fmreview.org/climatechange-disasters/chatty-sternberg.html.
13. Spooner, B. (1973). The cultural ecology of pastoral nomads: An Addison-Wesley module in anthropology, no. 45. Reading, Mass.: Addison-Wesley Publishing.
14. Farming Matters (2016). Listening to Pastoralists. Farming Matters, December 2016: 7.
15. McCabe, J.T. (1997). Risk and Uncertainty Among the Maasai of the Ngorongoro Conservation Area in Tanzania: A Case Study in Economic Change. Nomadic Peoples, 1(1): 54-65.
16. Galaty, J. & Johnson, D. (1990). The World of Pastoralism: Herding Systems in Comparative Perspective. New York: Guildford Press.
17. Næss, M.W. (2004). Living With Risk and Uncertainty: The Case of the Nomadic Pastoralists in the Aru Basin, Tibet. Cand. Polit. thesis, Department of Social Anthropology, Faculty of Social Science, University of Tromsø.
18. Roe, E., Huntsinger, L. & Labnow, K. (1998). High reliability pastoralism. Journal of Arid Environments, 39(1): 39-55.
19. UNOCHA (2007). The Future of Pastoralism in Ethiopia. Addis Ababa, Ethiopia: UN OCHA Pastoralist Communication Initiative.
20. Homewood, K. (2009). Disequilibrium dynamics: Transhumance. In Geist, H. (ed.), The Earth’s Changing Land: An Encyclopaedia of land use and land cover change (two volumes). Greenwood, Heinemann: Westport.
21. Reid, R.S., Thornton, P.K. & Kruska, R.L. (2003). Loss and Fragmentation of Habitat for Pastoral people and Wildlife in east Africa: Concepts and issues. International Livestock Research Institute (ILRI), Kenya.
22. Mhangara, P. & Kakembo, V. (2012). An Object-Based Classification and Fragmentation Analysis of Land Use and Cover Change in the Keiskamma Catchment, Eastern Cape, South Africa. World Applied Sciences Journal, 19(7): 1018-1029.
23. FAO (2007). Manual on deforestation, degradation and fragmentation using remote sensing and GIS. Rome: FAO.
24. Herold, M., Liu, X. & Clarke, K.C. (2003). Spatial Metrics and Image Texture for Mapping Urban Land Use. Photogrammetric Engineering and Remote Sensing, 69(9): 991-1001.
25. Turan, S.Ö., Kadogullar, A. & Günlü, A. (2010). Spatial and temporal dynamics of land use pattern response to urbanization in Kastamonu. African Journal of Biotechnology, 9(5): 640-647.
26. Barnes, R.F.W., Barnes, K.L., Alers, M.P.T. & Blom, A. (1991). Man determines the distribution of elephants in the rain forests of northeastern Gabon. African Journal of Ecology, 29: 54-63.
27. Blench, R.M. (1999). Hunter-gatherers, conservation and development: from prejudice to policy reform. Natural Resource Briefing Paper 43, London: Overseas Development Institute.
28. Isaeva, A. & Shigaeva, J. (2017). Soviet Legacy in the Operation of Pasture Governance Institutions in Present-Day Kyrgyzstan. Journal of Alpine Research, 105-1. http://journals.openedition.org/rga/3555.
29. Crewett, W. (2015). Introducing decentralized pasture governance in Kyrgyzstan: Designing implementation rules. Environmental Science & Policy, 53: 215-224. Doi: 10.1016/j.envsci.2014.12.009.
30. Dorre, A. (2015). Promises and realities of community-based pasture management approaches: Observations from Kyrgyzstan. Pastoralism, 5(15): 23-24. Doi: 10.1186/s13570-015-0035-8.
31. Shigaeva, J., Hagerman, S., Zerriffi, H., Hergarten, C., Isaeva, A., Mamadalieva, Z. & Foggin, M. (2016). Decentralizing governance of agropastoral systems in Kyrgyzstan: an assessment of recent pasture reforms. Mountain Research and Development, 36(1): 91-101. Doi: 10.1659/MRD-JOURNAL-D-15-00023.1.
Дата публікації: 2020
Дата он-лайн версії: 2020